Андрій Деркач

Народився у 1967 році в Дніпропетровську, його батько був офіцером КДБ і близьким другом другого Президента України Леоніда Кучми. З 1989 по 1990 рік проходив службу в Ракетних військах стратегічного призначення на ТРБ (технічній ракетній базі) Первомайської дивізії РВСП, ніс бойове чергування. Працював оперуповноваженим в Управлінні КДБ у Дніпропетровській області, заступником директора асоціації «Придніпров'я», яка займалася налагоджуванням кооперації підприємств єдиного технологічного циклу.

З 1994 по 1996 рік був заступником керівника Контрольної служби Президента України.

З 1996 по 1997 рік — консультант Президента із зовнішньоекономічних питань. 

З 1997 по 1998 рік був першим помічником Прем'єр-міністра України.

У 1998 році був обраний народним депутатом Верховної Ради України ІІІ скликання за мажоритарним округом (Глухівський, Путивльський, Кролевецький, Ямпольський, С.-Будський райони Сумщини); народний депутат України IV, V, VI скликань.

З 2006 року — президент Національної атомної енергогенеруючої компанії «Енергоатом», генеральний директор державного концерну «Укратомпром».

У 2010 році Священний синод Російської православної церкви ввів Андрія Деркача до складу Міжсоборної присутності РПЦ.

З 2011 року Андрій Деркач очолював на громадських засадах групу радників Прем'єр-міністра України (Азарова). Кандидат юридичних наук, доцент Київської Духовної академії та семінарії Української православної церкви.

2012—2014 рр. — народний депутат України VII скликання від Партії регіонів, член бюджетного комітету Верховної Ради.

З 2014 — народний депутат України VIII скликання, заступник голови депутатської групи «Воля народу». Після смерті Ігоря Єремєєва став виконувачем обов'язків голови депутатської групи «Воля народу».

Політична діяльність: народний депутат України третього скликання (березень 1998 — квітень 2002), виборчий округ № 159, Сумська область. З'явка — 79,2 %, за 57,4 %, 11 суперників. На час виборів: перший помічник Прем'єр-міністра України, член УПС. Одночасно — кандидат в народні депутати України від виборчого блоку «Трудова Україна», № 12 у списку.

Народний депутат України четвертого скликання (квітень 2002— квітень 2006) від блоку «За єдину Україну!», № 11 в списку. Член фракції «Єдина Україна» (травень-червень 2002), уповноважений представник фракції партій ППУ та «Трудова Україна» (червень 2002— квітень 2004), член фракції СПУ (грудень 2005 — квітень 2006), заступник голови Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки (червень 2002 — квітень 2006).

Народний депутат України п’ятого скликання (квітень-листопад 2006) від СПУ, № 9 у списку. Перший заступник голови Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки (з липня 2006 року), член фракції СПУ (з квітня 2006 року). Склав депутатські повноваження 2 листопада 2006 року. Народний депутат України шостого скликання з листопада 2007-го від Партії регіонів, № 96 у списку. На час виборів: генеральний директор ДК «Укратомпром», безпартійний. Народний депутат України сьомого скликання від Партії регіонів з 2012 до 2014 року, член бюджетного комітету Верховної Ради. 16 січня 2014 року голосував за «Закони про диктатуру».

Народний депутат України восьмого скликання. Почесний президент медіахолдингу «Ера-медіа», голова художньої ради ТРК «Ера». За інформацією «Нового времени», закінчив школу КДБ ім. Дзержинського в Москві.